День соборности украины сценарий

Сценарій свята до Дня Соборності України

Нехай нерозмежованою залишиться навіки!

                                                                          Підготували:

Педагог – організатор — Питомець Олена Андріївна

Вчитель історії – Можина Лариса Володимирівна

 Велика Кардашинка

2020

Нехай нерозмежованою залишиться навіки!  

сценарій виховного заходу,  присвяченого Дню соборності України,

 Мета: виховання національної свідомості учнів i людської гiдностi, відродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

Обладнання: Мультимедійна презентація, наочні засоби, сценічні костюми, декорації.

Перебіг свята

001 Фанфари  слайд 002

Відео (Красивий кліп про країну) https://www.youtube.com/watch?v=fxUDAikvoog

Ведуча. 22 січня Україна щороку відзначає державне свято – День соборності України з нагоди проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Акту сьогодні виповнилося 101 рік.

Ведучий: Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві.

Ведуча. Важкий шлях пройшла Україна, щоб здобути незалежність і соборність своїх земель.

Ведучий: І ось події 2014 року – політичні скандали, фальсифікації, розділення понять Схід і Захід.

Ведуча. Сьогодні Україна, можливо як ніколи раніше, потребує єдності й соборності всього українського народу.

Директор. Виховний захід, присвячений Дню Соборності України оголошується відкритим.

Відео (Злата Огневич)  https://www.youtube.com/watch?v=pyGCL3emeaU

Звучить Державний Гімн України

Відео https://www.youtube.com/watch?v=gop7EfpIvuY

Ведуча. Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна – Україна,  земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

Ведучий. Україна –  рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

Ведуча. Упродовж століть  землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини.

Ведучий. У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Ведуча. Тож споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.

Ведучий. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

Ведуча. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ведучий. Давайте переглянемо історичні документальні кадри про події, які відбувалися майже 100 років тому.

Перегляд відеофільму про Акт Злуки (документальне відео 1919 року)

https://www.youtube.com/watch?v=UvEziq47GVQ&t=13s

Ведуча. День 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України. Високий принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація.

Ведучий. Настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть. Збулося те, за що страждали і гинули, боролися і вболівали, для чого жили і працювали мільйони синів і дочок України – впродовж років, десятиліть, століть… Те, що було провідною зорею для геніїв її духу і що було їхнім тяжким болем і мукою…

Ведуча. Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 22 січня 1990 року. У розмаїтті жовто-синіх знамен наші сучасники на згадку про проголошення Акту Злуки поєднали живим ланцюгом від Києва до Львова Схід і Захід України.

Слайд 003

Ведучий. Соборність – це символ  боротьби за волю, символ порозуміння між людьми, символ надії і віри у майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

Ведуча. Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз’єднати український народ, протиставити українців один одному, змусити їх служити чужим для них інтересам. Він став етапом становлення і розвитку української державності.

Ведучий. Ця акція прискорила розпад СРСР і здобуття національної незалежності, бо переконливо засвідчила духовну єдність східних і західних регіонів України. Утворення незалежної Української держави в 1991 році знаменувало початок якісно нового етапу в утвердженні суверенітету і соборності українських земель.

Ведуча. День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України.

Відео «Коротко про головне»

https://www.youtube.com/watch?v=OCFjcqvw3OI

Ведучий. Сьогодні Україна переживає тяжкі часи. Часи, коли наші співвітчизники захищають на Сході свою країну від ворога. І ми вдячні їм за цей патріотичний подвиг.

Ведуча. Ми молоде покоління незалежної України віримо, що територіальна цілісність нашої держави, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.

Ведучий. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Ведуча. День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.

Фонова музика 002

З одного боку виходить дівчина Західна Україна і промовляє:

Я – Західна Україна! 
Горджуся й радію, 
Що рідною мовою 
Я володію,
Шевченковим словом 
Умію писати 
Слова мелодійні 
І вірші складати.
З іншого боку кімнати виходить дівчина Східна Україна

Я – Східна Україна! 
Де все мені в радість: 
Ліси і садки. 
Озера й річки,
І гори, й долини, 
Цвіт білосніжний 
У лузі калини. 
В душі моїй солодко 
Грає сопілка, 
Бо я з України, 
Бо я — українка!

До Українок підходить учень

Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті.

Сценка. (Текст у додатку)

 003 Пісня  «Я піду в Далекі гори» 

Відео «З Україною в серці» https://www.youtube.com/watch?v=ay88MJgXDQQ&t=114s

Ведуча. Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.                                                      

Ведучий. «Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає? – мовив батько. – Ось спробуйте зламати цей пучок гілля. Що, не можете? Тож запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного, як ці гілки».

Ведучий. Українці! Рідні браття! 
                 Ще прийде весела днина. 
                 Хай живе в серцях багаття 
                 І квітує Україна!

Ведуча.   Щоб  жили в своїй державі

                 І свою мову берегли

                 Щоб називались українці –

                 Візьмімось за руки брати!

Ведучий  А зараз взявшись за руки , об’єднаємо єдину соборну Україну.

Флешмоб -Коло єднання України

Ведучий. Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Слайд  004 Храни Україну

Список використаних джерел:

1. Інтернетресурси

2.Люблю тнбе всім серцем, рідний краю. Харків, «Основа»,2016р.

Додаток.

Додаток 1

Сценка

Сх. – Мамулечка, а что такое такое зрада?

Укр. — А зрада — це таке слово, яке висловлюють люди, які у чомусь винні

Зах. – Мамо, а ты нас любиш?

Укр. – Ви обидві сестрички. Лівобережна, Правобережна. Ви іноді сваритесь, але я вас все одно люблю.

Зах. – А кого більше, мене?

Сх. – Или меня?

Укр. – Одинаково, дурненькі.

Твої гори

Твої лани

Твої пісні

Твоє море.

Діти для матері  однакові. І ви для мене, як для пташки -два крила, якщо одне поранене, пташка не полетить.

Сх. – Но, а если мы сестры, то почему мы такие разные?

Зх. – Да, чому?

Укр. – Так, це дурні сусіди говорять, що ви у мене різні. Ви у мене красиві, правда?

Обидві – ТАК

Укр. – Працьовиті?

Обидві – ТАК

Укр. – Обидві мамку любите?

Зх. – Дуже

Сх. – Очень

Укр. – Так які ж ви різні?

Сх. – Тогда почему она мне запрещает говорить по – русски?

Зх. – Нічого я тобі не забороняю. Я просто хочу, щоб ти вивчила українську мову

Укр. – Доню, коли я з тобою розмовляю, ти ж мене розмієш?

Сх. – Розумію

Укр. – Значить все добре. Правда, одна з вас більш православна, а інша католицька

Зх.- А ти?

Укр. – А я переживаю, щоб ви ще і на цьому грунті не посварилися

Сх. – Просто мне очень хочеться смотреть телевизор на русаком.

Укр. – А кіно?

Сх. – А кино на украинском. На украинском перевод прикольнее

Укр. – Повір мені ,доню, що скоро з’являться дуже прикольні програми, чесно.

Зх. – А чому ми не можемо з’єднатися?

Сх. – Ага?

Укр. – А це дуже просто, (до зх.) Скажи, куди б ти поїхала заробляти

Зх. – Ну звісно до Європи

Укр. – Так. А ти

Сх. – Ну понятно куда

Укр. – А матері хто залишиться  по господарству допомагати? Га?

Сх. – Ой да, мамочка, ты так много  работаешь.

Зх. – І всіх годуєш.

Сх. – А почему тебе никто не помагает, но например, сосуди?

Укр. – Толку з тих сусідів. Дала поняньчити  вашого братика. Так вони собі його забрали, як яничари.

Сх. – Жалко: А его так любила

Зх. – І я також

Укр. – Значить, повернеться, побачить, що у нас жити стало краще і живемо ми у мирі і злагоді, він обов’язково повернеться. А я все, все для вас зроблю. Я вас найбільше люблю, Я за вас життя віддам.

Сх. – Мы поняли. Мир?

Зх. – Мир

Сх. – Так, а що же нам далі робити, а?

Укр. – Дітей народжуйте, виховуйте їх, та вчить їх любити Україну так, як я люблю вас. Тому що любити Україну треба не язиком, навіть не мовою, а серцем і душею.

Додаток 2

Текст пісні  «Я піду в далекі гори»  

Я піду в далекі гори, на широкі полонини

І попрошу  я у Бога дати мир на Україні.

Щоб повсюди розквітали тільки посмішки і квіти

Щоб на Заході  та Сході було щастя нашим дітям

Попрошу блакитне небо принести любов,

Щоб у кожного в родині було щастя знов.

Полечу на Чорне море, де бушують сині хвилі,

І попрошу море Чорне, дати сили Україні.

Злетимо на крилах вітру над полями та лісами,

Україні бути вільній, загадаємо з вітрами.

Ми підем в степи безкраї

І молитись будем тихо,

 Щоби землі України не чіпало більше лихо.

 Мила моя, люба моя Вкраїнська земля

Кожен день молюсь за тебе матінко моя,

Щоб вогонь палав у серці, свічку запалю

 Хай почує цілий всесвіт, я тебе люблю.

Тема :  Свято Дня Соборності України

Мета: виховання нацiональної свiдомостi учнiв i людської гiдностi, вiдродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

Обладнання : проектор, на дошці великими літерами надпис 22 січня День Соборності України, мапа України, учні у вишиванках, музичний супровід.

З одно боку виходить дівчина Західна Україна і промовляє:

Я – Західна Україна!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.

Переглянути презентацію онлайн до Дня Соборності України

З іншого боку кімнати виходить дівчина Східна Україна

Я – Східна Україна!
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я – українка!

Західна Україна (з гордістю)

Бо – я – Українка!

До Українок підходить дівчинка

Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.

З залу виходить хлопчик

Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
У свiтi кращої країни
Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,
Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким
Стежина до хати.

Ось тому сьогоднi треба
Нам i нашим дiтям
Пiд блакитним мирним небом
За неньку радiти.
Дівчинка  до Українок

Обніміться ж ,сестри, мої,

Молю вас, благаю!

І не дайте Чорній Силі

Вас роз’єднати!

До кімнати під неспокійну музику забігає Чорна Сила та її свита.

Танець Чорної Сили .

Під час танцю Чорної Сили дівчинка промовляє

Я вірю, Вітчизно, ти станеш на ноги,

Махнуть золотистим крилом рушники,

І щастя затьмить всі печалі й тривоги

На вічні роки і прийдешні віки! (Чорна Сила зникає)

Учні сідають на свої місця .

Презентація на історичну тему, яку коментує вчитель.

Вчитель:

Це були криваві часи для України. У 1918-1919 роках, після революційних подій у Росії, на теренах нашої держави точилася громадянська війна, панували безвладдя і стихійність. Суспільство було розділено за політичними інтересами, а влада — за розбіжностями у стратегії та військовій орієнтації. Досить зазначити, що в цей період у нашій країні діяли шість різних армій: українська, більшовицька, біла, Антанти, польська, анархістська.

Учень 1

Над Україною ,мов громом

Лихая звістка пронеслась-

«руськоязичний»з Білозором,

За Україну поквитавсь.

Учень 2

Ще до Шевченка, ще до Стуса

Тоді, як стали ми «брати»,

Коли настав наш Ємський Статус

Не взмозі рідною ректи.

Допоки ж цей гордіїв вузол,

Давитиме нам шию й нить?

Чи не пора б уже указом

Навіки пута розрубить!

Учень 3

Щоб ми жили в своїй державі

І свою мову берегли.

Щоб називались українці-

Візьмімось за руки, брати!
Вчитель

У березнi 1917 року у Надднiпрянськiй Українi розпочалася нацiональна революцiя. Було обрано Центральну Раду, першого президента М. Грушевського, проголошення створення Української Народної Республiки (УНР).

У січні 1918 р., згідно Четвертого універсалу першого українського уряду, Україна проголошувалася самостійною державою — УНР (Українською Народною Республікою), а в листопаді 1918 р. у Львові було проголошено утворення ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки). Текст IV Універсалу датований 22 (9) січня 1918 року. Ухвалили його вночі 24 (11) січня 1918 року на засіданні Малої Ради Української Центральної Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.

Учень 4

Не кажіть- “Навіщо жити,
І в журбі отак згасати?”,
Треба колосом незмитим
Рідні ниви засівати.

Учень 5

Де ви, лицарі й гетьмани,
Уставайте, відгукніться!
В бур’янів колосся в’яне,
А в пшениці- золотиться.

Учень 4

Хай з нас кожен прокладає
Щастя зоряні дороги,
Чорний вітер не здолає
Наші рідні перелоги.

Учень 5

Українці! Рідні браття!
Ще прийде весела днина.
Хай живе в серцях багаття
І квітує Україна!
Вчитель

22 січня 1919 року  урочисті заходи щодо проголошення “Акту злуки” проходили на Софійській площі в Києві. На масовому вічі посол ЗУНР Лонгін Цегельський передав грамоту Національної ради ЗУНР “Про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною” голові Директорії УНР Володимиру Винниченку. Павло Скоропадський, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Євген Петрушевич, Симон Петлюра, Кость Левицький — це люди, які творили історію України того часу.

Актом об’єднання стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав на основі українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців

Учень 6

Зламався врештi двох iмперiй мур!
I на розалинах у слушну цю нагоду
З ’явилися держави УПР i ЗУНР,
Як вияв волi нашого народу.

Вчитель

…Але радість від Акту Злуки зовсім скоро затьмарилася, бо  умовах приходу до влади більшовиків військові командири ЗУНР і УНР продовжували відстоювати в першу чергу регіональні інтереси. В результаті 21 квітня 1920 року голова Директорії УНР Симон Петлюра підписав “Варшавський договір”, згідно з яким ряд західних територій України відійшли до Польщі. З тих пір кордони України ще неодноразово “вирівнювалися” зважаючи на геополітичні процеси і остаточно сформувалися лише у 1954 році.

Отже, подія об’єднання України мала певною мірою формальний характер, яка однак залишилася символом споконвічного прагнення нашого народу до возз’єднання в єдиній державі.

Учень 7

Якби були не прибули в Україну вороги

Били б себе «патріоти»,перебили до ноги.

Розірвали отамани край свій , як дітвора бублик,

Й замість гетьмана одного в Україні сто республік.
 Вчитель. Одна з наймасштабніших акцій з нагоди Дня соборності України пройшла в 1990 році. 21 січня патріотичні сили організували “живий ланцюг” між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. За різними оцінками, в акції брало участь від 0,5 до 3 мільйонів українців. В кінці 2000-х років в Україні почали відроджувати традицію створення “живих ланцюгів”, що символізують єдність українського народу.

Указом Президента України від 13 листопада №871/2014  було встановлено свято «Про День Соборності України»    (До цього часу свято носило назву «День Соборності та Свободи України».)

Учень 8

Соборна Україна нині незалежна,

Як квітка синьо- жовта розцвіла.

І не згубилася людська любов безмежна

До України- неньки і її буття,

Що упродовж віків нам мрію дарувала

Й наснагу іти во вільного життя.

Україно, соборно державо, сонценосна колиско моя!

Звучить пісня «Україна – це ти» (Тіна Кароль) + інценізація до пісні

 Вчитель

 День Соборності України — національне свято України, що відзначається щороку 22 січня. Сьогодні соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовне єднання всього населення країни незалежно від національності.

Соборність — це забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, міцний фундамент для побудови процвітаючої демократичної національної держави.

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях

Живи та міцній, Українська державо!

Вмирали у битвах мільйони бійців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів!
Дівчина Західна Україна з дівчиною Східною Україною

Це – моя Україна, це – моя – Батьківщина,

Що, як мама , як тато, одна (обіймаються)

Моя Україно!

Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти – совість народу, незгасна зоря,

Живи, процвітай, Україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра.

Учень 9

Нехай же від Дону до сивих Карпат

Живе нероздільна родина,

Без рабства, без панства, насильства і грат,

Вільна, незалежна Вкраїна!

Ніщо нас не спинить, лунає наш клич,

Хай буде Вкраїна Соборна навік,

Велика і вільна Соборна, міцна,

У світі поважна, для нас дорога!

Вчитель

Здобутки попереднiх поколiнь продовжують своє життя в поколiннях прийдешнiх. Вони допомагають, пiдтримують зберiгати найсвятiше — пошану до наших батькiв, дiдiв; справу боротьби за Українську державу.

Дівчата – Українки закликають у танок учасників свята.  С. Ротару «Одна калина»

Скачати сценарій до Дня Соборності України: джерело 1

Україно, соборна державо, Сонценосна колиско моя
(взято в инете)

Дійові особи (старшокласники): Андрій Первозванний, Княгиня Ольга, Володимир Мономах, Байда Вишневецький, Іван Мазепа, Петро Калнишевський, Степан Бандера, Тарас Шевченко, учасники театру-студії, ведучі — 2 чол.

(Фанфари. Сцена закрита. В центрі сцени на стоїть Андрій Первозванний, закритий кулісою. Піднімається завіса, звучить музика «Фантазія»)

1-й голос.
В добу жахливих засліплень і прозрінь,
У веремії світел електричній,
Засвітим душі пам′яттю, мов свічі,
Нехай горять у галактичну синь.

Дрислухаймось: крізь нас, як струм, ідуть
В будучину предревні заповіти.
Ми — в кожному, хто жив і буде жити,
І всі, хто був і буде, — в нас живуть.

2-й голос.
І ми, митті в ночах,
І Зникаючі у безгомінні,
Лиш, покіль в душі єдиній
Жевріє пам’яті свіча
І безмір крила напина,
І оживають імена.

(Танок «Мавки», на фоні звучить поезія П.Тичини «Золотий гомін». Читають діти 4 чол.)

Над Києвом – золотий гомін.
І голуби, і сонце!
Внизу –
Дніпро торкає струни …
Пердки.
Предки встали з могил;
Пішли по місту.
Предки жертви сонцю приносять –
І того золотий гомін.
Ах, той гомін!..
За ним не чути, що друг твій каже,
Від нього грози, пролітаючи над містом,
Плачуть,
Бо їх не помічають.
Гомін золотий!
Уночі,
Як Чумацький Шлях сріблясту куряву простеле,
Розчини вікон, послухай.
Слухай:
Десь в небі плинуть ріки,
Потужні ріки дзвону Лаври і Софії!..
Човни золотії.
Із сивої-сивої давнини причалюють.
Човни золотії.

(Піднімається куліса, висвітлюється Андрій Первозванний).

З хрестом,
Опромінений,
Ласкою Божою в серце зранений
Виходить Андрій Первозванний,
Ступає на гори.

Андрій.
«Благословенні будьте, гори, і ти, ріко мутная!»
І засміялись гори.
Зазеленіли…
Над сивоусими небесними ланами Бог
Проходить.
Бог засіває.
Падають
Зерна
Кришталевої музики.
З глибини Вічності падають
Зерна
В душу, акордами розцвітають,
Натхненним, як очі предків!
Він був, мов жрець, сп′янілий від молитви –
Наш Київ, —
Який моливсь за всю Вкраїну –
Прекрасний Київ.

(Музика з рок-опери «Юнона» і «Авось» «Відспівування». Танок дівчат з віночками (учасники театру) з ними виходить княгиня Ольга) .

Голос. Благословенна ти між жінками руськими, княгине Ольга, бо ти полюбила світло та закинула темряву, і благословлятимуть тебе Сини Русі аж до останнього покоління твоїх онуків.
Ольга. Життєдайне зерно, яке я вкинула в українську родючу ниву, зійшло, виросло і принесло рясні, стократні плоди за мого онука Володимира Великого, який прийняв Христову віру, а з ним прийняв й весь український народ.

(Виходить Володимир Великий).
Володимир.
А я замишляв для тебе
Скіпетр і багряницю,
А я і в купелі хресній,
Русе, тобою снив:
Як між народів дужих
Станеш, немов цариця,
В силі нової віри,
В славі величних днів,
Русе моя! Про тебе
Думав, а не про Бога,
Й не про догмати, Русе, —
Лише про тебе дбав,
Коли між богів премногих
ВиброФ-тобі Ісуса,
Що, страсть претерпівши люту,
Смертію смерть поправ.
(Всі персонажі, що виходять на сцену, стають на . Подіум біля Андрія Первозванного і утворюють одну цілу композицію у вигляді монументу).

Голос.
Коли покласти край культурі нашій, мові
Тихцем задумали бундючні шляхтичі,
Тоді на шаблю плуг змінили орачі
Й пішли на Хортицю під стяги малинові.

(Танок «Гопак»)
У Пиляві, на риночку
Та п′є Байда мед-горілочку…

(Пританцьовуючи гопака виходить Байда)

Байда Вишневецький.
Ой, я Байда, Байда Вишневецький,
Що мене повісив колись цар турецький.
Що у Царгороді та й мене схопили,
Та й за ребро гаком, гаком зачепили.
У раю сидів я, дуже я занидів,
Бо вже України років сто не видів.
— Одпусти на землю, — говорю Петрові. —
Там же мої діти, чи живі-здорові?
Там же мої діти в третьому коліні.
Що вони там роблять тепер на Вкраїні?

(Відеосюжет з кадрами Радянського періоду (Голодомор, репресії, Афганська війна, Чорнобиль, руйнування церков, Сталін, фашизм, і т.і.)

Краще б мене вішав ще раз цар турецький!
Висіти на палі то іще не мука,
Як тепер дивитись на такого внука.

(Музика кобзаря «Ой горе, горе тій чайці-небозі».Виходить Мазепа).

Мазепа.
Ходою гнівною блукаю
В своїм краю чужинцем я,
Пожаром очі заступає
Мені трагедія твоя.

Німій, одуреній, забитій,
Невже не встать тобі від ран?
Москві і Речі Посполитій
Тебе жбурнув колись Богдан

А потім хтів тобі Мазепа
Від серця щирого добра—
Його ж ти зрадила і степом
Пішла рабинею Петра.

Я ж син твій, син, що йшов за тебе
На смерть і регати не раз,
Той, що покинув Бога й небо,
Аби тобі був слушний час.

Я йшов кривавими житами
І знов піду, де гул 1 мла.
Лиш одного я хочу, мамо,
Щоб ти щасливою була…

Голос.
Ой Боже наш милостивий, помилуй нас: з неба,
Зруйнували Запоріжжя, — колись буде треба.
Ой з-за Низу, з-за лиману вітер повіває,
Московськії генерали церкви руйнували,
Запорожці в чистім полі, як орли, літали.
Ботурлинський козарлюга по Січі гуляє
Та все пана кошового Калниша благає:
«Позволь, батьку, пане кошовий, нам на башти
стати,
Найкращому генералу з плеч голову зняти.
Москаль стане з палашами, а ми з кулаками,
Нехай слава не поляже проміж козаками!»

(Фонограма ліричної української козацької пісні. Виходить Калнишевський (босий і в кайданах)

Калнишевський.
Сто років, як сконала Січ.
Сибір. І соловецькі келії,
І гулупа облягає ніч
Пекельний край і крик пекельний.

Сто років мучених надій,
І сподівань, і вір, і крові
Синів, що за любов тавровані,
Сто серць, як сто палахкотінь.

Та виростають з личаків,
Із шаровар, з курної хати
Раби зростають до синів
Своєї України-матері.

Ти вже не згинеш, ти двожилава,
Земля, рабована віками,
І не скарать тебе душителям
Сибірами і Соловками.

Голос.
Отче наш, Тарасе всемогущий,
Що створив нас генієм своїм,
На моїй землі, як правда, сущий,
Б′ючи у неправду, наче грім.
Ти, як небо, став широкоплечим
Над літами, що упали в грузь,
Віку двадцять першого предтеча,
Я на тебе одного молюсь.

(Звучить фонограма «Кому вниз», «Стоїть в селі Суботові». В темряві висвітлюються три ворони (танок ворон).

Стоїть в селі Суботові
На горі високій
Домовина України
Широка, глибока.
Ото церква Богданова.
Там-то він молився,
Щоб москаль добром і лихом
З козаком вділився.

(До слів Шевченка, потім фонограма виключається, ворони виходять).

Шевченко.
Мир душі твоїй, Богдане!
Не так воно стало;
Москалики, що заздрили,
То все очухрали.
Могили вже розривають
Та грошей шукають,
Льохи твої розкопують
Та тебе ж і лають,
Що й за труди не находять!
Отак-то, Богдане!
Занепастив єси в Богу
Сироту Украйну!
За те ж тобі така й дяка.
Церков – домовину
Нема кому полагодить!!
На тій Україні.

(Продовження фонограми «Кому вниз» від слів «Не смійтеся, чужі люде!» і до кінця. Фонограма маршу січових стрільців).

Голос.
Вставаймо, юні українці.
Під кольори бандеровських знамен.
Бо хоч не хоч, а іменем Бандери
Всіх українців хрещено тепер.
То ж не відхрещуйтесь від нього, і в останнє
Він в наших душах наймита зборов.
Панове, воля – то примхлива пані,
Їй до смаку лиш вража злая кров.
Тому ці вірші я в прийдешню еру
Викрикую зі зболених грудей:
«О, Господе, ще раз нам дай Бандеру,
Він нині так потрібен молодий».

(Виходить Бандера).

Бандера.
Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів.
Мовчали десь святі під попілом руїни,
І журно дзвін старий по мертвому гудів.
Коли відкільсь взялася міць шалена,
Як буря все живе схопила, пройняла,
І ось, дивись, – в руках знамена
І гімн побід співа невільна сторона…

(Бандера стає на подіум).
(Висвітлюється портрет Чорновола і лунає «Червона калина». Закривається інтермедійник. Вихід ведучих).

1-й ведучий.
Живи та міцній, Українська Державо! –
Вмирали у битвах мільйони бійців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво
Й над Києвом стольним віки майорів.

2-й ведучий.
Боролись ми довго за волю, за право,
Щоб нині твій час, Україно, настав.
Живи та міцній, наша юна Державо,
У дружньому колі свобідних держав!

(Фінальна пісня «Моя Україна).

• 

  Патріотичне коло «Суверенній Україні слава нині і повік» (1-11 класи) + Презентація

  Автор: Коломійченко Лариса Михайлівна Навчальний заклад: Прилуцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 7…

  Читати »

• 

  Моя суверенна Україно! (Сценарій виховного заходу, присвяченого Дню Соборності України)

  Автор: Новікова Наталія Василівна Навчальний заклад: Зеленогайська СЗШ І-ІІІ ступенів з дошкільним відділенням Моя  суверенна …

  Читати »

• 

  Виховна година-тренінг «Я – частина великої Держави. Мої цінності.» (до Дня Соборності України)

  Автор: Щербак Ірина Григорівна Навчальний заклад: Комунальний заклад “Козачолопанський ліцей” Дергачівської районної ради Харківської області…

  Читати »

• 

  Сценарій години спілкування “День Соборності України”

  Автор: Кравцова Вікторія Миколаївна Навчальний заклад: Лисичанський промислово-технологічний коледж Сценарій години спілкування “День Соборності України” Національно-патріотичне…

  Читати »

• 

  Сценарій позакласного заходу, присвячений соборності України

  Автор: Гриценко Наталія Михайлівна Навчальний заклад: Комунальний заклад “Липоводолинська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів” Сценарій позакласного…

  Читати »

• 

  Нехай нерозмежованою залишиться навіки! (сценарій виховного заходу, присвяченого Дню Соборності України, для учнів 8-9 класів )

  Автор: Мусієнко Ольга Володимирівна Навчальний заклад: Криворізька загальноосвітня школа  І-ІІІ ст. № 32 Нехай нерозмежованою залишиться навіки!…

  Читати »

• 

  Сценарій до Дня Соборності України «Україна – соборна держава» (4 клас)

  Автор: Нєволіна Світлана Борисівна Навчальний заклад: НВК “гімназія – школа” № 27 м. Маріуполь Сценарій до Дня…

  Читати »

Сценарії до Дня Соборності України можна скачати у вкладеннях нижче:

1. Виховний захід «Соборна мати Україна – одна на всіх, як оберіг»

Ще матеріали до Дня Соборності України за посиланням: http://geographer.com.ua/content/den-sobornosti-ukrayiny

22 січня – День Соборності України: історичний екскурс

22 січня 1919 року проголошено договір про возз’єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. В цей день над святковим синьо-жовтим Софійським майданом у Києві лунало величне: «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу». Цей договір увійшов в історію, як акт злуки – акт об’єднання українських земель.

Століттями розірваний український народ визволився з неволі — Наддніпрянська Україна вийшла з Російської, а Західна Україна і Буковина — з Австро-Угорської імперій — і возз’єднався на своїй землі в єдиній Українській державі. Буковинське Віче 3 листопада 1918 року у Чернівцях, Всенародні збори у Хусті 21 січня 1919 року на Закарпатті були важливими елементами об’єднання українських земель.

Важко було в той час вести переговори про об’єднання з представниками різних країв етнічно українських земель, а ще важче було боронити незміцніле державне об’єднання в умовах жорсткого наступу загарбників з різних сторін.

Затиснута між двома потужними силами — Атлантою з півдня і більшовизмом з півночі, — об’єднана УНР не мала сил для боротьби. А найголовнішою причиною поразки УНР була відсутність злагоджених дій керівництва країни. 92 роки тому українські політики сперечалися, не могли знайти порозуміння у державних справах. «Безпорадність проводу впливала на загальний настрій, — писала сучасниця тих подій, історик Наталя Полонська-Василенко. Важкий економічний і військовий стан в умовах взаємної недовіри політиків призвели до того, що вже через декілька місяців після проголошення Соборності більшовики захопили Київ, поляки Галичину, Закарпаття – Чехословакія, а Буковину Румунія, ще до проголошення об’єднаної УНР.

І хоча Акт злуки 1919 року виявився більше декларативним, ідея соборності продовжувала жити. 22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопіллі гурт молоді вивісив блакитно-жовті прапори (за що хлопців ув’язнили). 22 січня 1978 р. на знак протесту проти русифікації України біля могили Тараса Шевченка в Каневі спалив себе Олекса Гірник із Калуша.

22 січня 1990 року мільйони українців вийшли на головні автомобільні магістралі, утворивши символічний «живий ланцюг» від Києва до Львова, з метою демонстрації єднання українців та українських земель.
Уперше на державному рівнів День Соборності України відзначається з 1999 року відповідно до Указу Президента, як сказано у преамбулі «враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави». Цей Указ є похідним від прийнятої у 1996 році Конституції України згідно з якою Президент є Гарантом державного суверенітету та територіальної незалежності України. А відповідно Конституції України на Президента покладається обов’язок приймати рішення та виконувати дії, спрямовані на захист і зміцнення державного суверенітету, збереження цілісності та недоторканності території України у межах існуючих кордонів.

Джерело: http://www.bukinfo.com.ua/