Маф1ащхьэтыхь
тхьэлъ1у
1. Езыгъэк1уэк1хэр
къохьэ (1 мин)
1. Еджак1уэ: Фи
махуэ ф1ыуэ!
2. Еджак1уэ: Фыкъеблагъэ
ди хьэщ1э лъап1эхэ
Сэлам гуапэ фыдох!
1. Еджак1уэ: Нобэ
псоми ди махуэшхуэщ
Нобэ
дэ ди гуф1эгъуэшхуэщ!
2. Еджак1уэ: Илъэсыжьыр
и к1эм ноблагъэ
Илъэсыщ1эр
къыдоблагъэ.
1.Еджак1уэ:
Нэхъыжьхэм
я псалъэ щызэхэфхынщ!
Нэхъыщ1эхэм
я джэгум дыздыхэтынщ!
2. Еджак1уэ: Къэфэнухэри
ди куэдщ! Уэрэдк1и дыбейщ!
Дызыхуеижыр
мы зырщи…..
1.Еджак1уэ:
Ильэс
псок1э ар къэтауэ нобэ къедгъэблэгъэжащ
2. Еджак1уэ: Къуалэбзухэр зэрызехьэу къришэл1эжащ
1. Еджак1уэ
Гъатхэ, гъатхэ, лъапэ махуэ
Лъапэ махуэ къехьэжьэж.
2.Еджак1уэ: : Щ1эпхъуэжащ п1ыщ1а щ1ымахуэр,
Иджы
къак1уэ, къеблэгъэж.
2. Теплъэгъуэ:
«Ажэгъуэмэ ц1ык1у» (1мин)
Гъатхэ: Ей, си
Ажэгъуэмэ ц1ык1у, к1уэи къащ1эт Щ1ымахуэм и 1уэху зытетыр.(Ар Ажэгъуэмэ ц1ык1ум
зыпеплъахь).
Ажэгъуэмэ:
Уэ
си анэ дыщэ, уэ си анэ Гъатхэ, Щ1ымахуэм и 1уэхур щ1агъуэкъым. Щ1ымахуам и
щ1ак1уэ хужьышхуэр гъуабжэ – лъабжэ хъуащ, ц1ырхъ здэхъуари мащ1акъам.
Гъатхэм : Си
дэльхужь Щ1ымахуэм хуэшэчыжынукъым къэблэгъа хуабэр, езыр к1уэжынщ нэхъ
къезэгъын щ1ып1э. (Гъатхэр Щ1ымахуэм и дежк1э мак1уэ).
Щ1ымахуэ: Ущ1эгор
сыт Ажэгъуэмэжь ц1ык1у, сэри си гугъэщ, си щысып1эр схъуэжын. Уэ гузавэгъуэр
къыплъэ1эсауэ си щ1ак1уэ гъуанэм укъогуук1.
Ажэгъуэмэ: Кхъы1э
къысхуэгъэгъу, тхьэмадэ, Си анэ Гъатхэ сыкъигъэк1уащ мыбдежым уи щы1эк1э хъуар
зэзгъэщ1эну.
Щ1ымахуэ: Аращ сыт
щыгъуи, уи анэр зэрыщытыр, гузавэу си яужь итщ. Мэ, къырек1уэ, си щ1ак1уэжри
къыфхузогъанэ. (Щ1ым.1уок1.)
Гъатхэ: Уэ, си
бын ц1ык1у, бгъэзэщ1ащ бжес1ар. Ауэ дяпэк1э къэхутак1уэ укъэзгъэк1уамэ япэ
щ1ык1э Щ1ымахуэм бгъэдыхьи салам ех, и 1уэху зытетри зэгъащ1э, ит1анэ сэ
къызже1эж
.
Аж. Хъунщ,
си анэ дахэ. Уэ жып1эм хуэдэу сщ1ынщ.
Гъатхэ: Нак1уэ
иджы, си Ажэгъуэмэ ц1ык1у, ди 1уэху иужь дихьэжынщ.у
Ахэр
мащ1экъым.къуак1и – бгъак1и, иафи – мэзи, нэм къиплъыхьыр, ди фащэк1э хуэпэн
хуейщ.
1. Еджак1уэ:: Упсэу,
Ажэгъуэмэц1ык1у, гъатхэр сыт щагъуи хъерк1э къытхубошэ:
3. Уэрэд
:Гъатхэ (1 мин)
Гъатхэ, гъатхэ, гъатхэ,
Къак1уэ къытхуеблагъэ.
Утщ1ынщ нэхъри дахэ
Плъагъунщ уэ ди 1эщ1агъэ,
Уэшхыр щабэу къытхуегъэшх
Дыгъэр нуру къытхуегъэпс
Нани пхуигъэвэнщ 1эф1 дыдэу
Нобэ уэ джэдлэпс
Гъатхэ , гъатхэ, гъатхэ,
Щ1ылъэр бдощ1эращ1э
Къуалэбзухэм уэрэд жа1эм
Дэ дыкъагъэуш
Щ1ылъэр зэуэ къэушащ
И жейбащхъуэр щхьэщык1ащ
Ц1ыхухэм къапэщылъ къалэнхэм
Занщ1эу пэрыхьащ.
4.Усэм къоджэхэр «Гъэрэ щ1ырэ.» (1
мин)
Гъэщ1ыр гъэжьым езэуащ.
Пщ1энт1эж 1эджи къыпхихуащ.
Махуэм и бгым къыщысам.
Пэщ1эщ1эгъуу къылъысам
Пэмыхъуну къыщищ1эжым
Гугъэу и1эр щыхихыжым
Гъэжь губзыгъэм зэрихабзэу,
Уафэ иныр игъэкъабзэщ
Усыжь къомыр зыщ1ик1уэжщ.
И бгыр ф1ыуэ щ1икъузэжщ.
Дыгъэ тхъуплъыр къиут1ыпщыжщ.
Гъащ1эм и 1эр иубыдыжри
Еуэщ аби ежьэжащ.
Гъэрэ – щ1ырэ зэхэк1ащ.
Иджы бзум къраш уэрэд
Нани къехь маф1эщхьэджьэд.
5. (Нанэ
къохьэ маф1ащхьэджэдыр и1ыгъыу; мэхъуахъуэ). (3 мин)
Нанэ: Нобэ мы ди
зэ1ущ1эр
Ялыхь угъурлы щ1ы.
Адыгэ хэкур вэгъ-зэгъ
унагъуэрэ
Зэгъунэгъуит1ыр
дызэхуэзэшу,
Мылъкуу ди1эр
хэдгъахъуэу,
Хъуэхъур дибэу,
дыбагъуэу,
Губгъуэу ди1эр
бэвылъэу,
Ф1ыгъуэу ди1эр
зэдэдгуэшу,
Гукъеуэр зэдэтшэчу
Ет1анэгъэ п1алъэм
Тхьэм ф1ыгъуэк1э
дынигъэс!
Еджак1уэ: Ф1ык1э
Тхьэр зэтэну,
Ди
тхьэмадэ лъап1э!
Хъуэхъум
я нэхъыф1ыр
Щыпхуагъаф1эу
я псэм,
Псори
къыпхущытщи,
Езэш
дымыщ1эжу
Жып1эм
дедэ1уэнущ.
Дынолъэ1у-къытхыхьэ,
Тхьэр
зи гъуазэ хъун!
Тхьэмадэм: Нэхъыжь
зыгъэлъап1эм и щхьэ лъап1э мэхъур,
Гуапэу фи
махуэшхуэм сыкъевгъэблэгъащ:
Мы гъэщ1э
дызытехьэр тхуэмахуэу,
Ди 1уэхухэр
къыдэхъул1эу,
Ди хъуэхъухэр
тхуэзащ1эу,
Ди щ1алэхэр
л1ыпхъэу,
Ди
хъыджэбзхэр нэмысыф1эу,
Нэхъыжьыф1хэр
ди куэду,
Мык1уэдыжыр ди
тхыдэу,
Мис мыпхуэдэу дызэхыхьэрэ,
Тхьэм ф1ык1э
делъэ1уу,
Дыщ1елъэ1ур
къытхуищ1эу,
Тщ1а
хьэрычэтым берычэтыр къыхилъхьэу,
Ди гуэн
итлъхьэ зэпыту,
Къыхэтх пэтми
хэмыщ1у,
Зэтещ1ыщ1эр ди
1энэу,
Дянэхэм я гур
мамыру,
Мамырыгъэр
тщхьэщыту,
Ет1анэгъэ
п1алъэ
Тхьэм ф1ык1э
дынигъэс!
1ущ ц1ык1у : Нэхъыжьым
и псалъэ дедэ1уащ, иджы 1ущ ц1ык1у зы хъуэхъук1э зыкъыфхуигъэзэнущ.
Хъуэхъур зыщ1эр нэхъыжьыф1хэрщи
Ди япэ ф1ык1э тхьэм иригъэт.
Абы я жьауэм щ1эблэ ц1ык1ухэр
Куэдрэ тхьэм дыщ1игъэт:
Нэмыс тхэлъу, хабзэр т1ыгъыу
Хабзэм тету фащэр тщыгъыу.
Дызыщыщыр дымыгъэгъуащэу
Нэхъыжьхэм жа1эр дгъэзащ1эу.
Сэ ди дадэ жи1эр сощ1э
Нанэ жи1эр согъэзащ1э:
Нэхъыжь блэк1ым сыкъоувы1э,
Зыпызупщ1ыркъым и гъуэгу.
Ар блэк1ыхук1э блэк1 симы1э.
Хабзэм хъурэ удэджэгу!
Дади нани я т1ысып1э
Жьант1эм сык1уэу сымыт1ыс.
Симыт1ысхьэ я гъуэлъып1эм,
Яхузощ1ыр пщ1э, нэмыс.
Лъэпкъым щхьэузыхъ сыхуэхъуи.
Ц1ыху узыщ1ыр хабзэращ.
Сощ1э ф1ыуэ, жьы сыщыхъум
Згъуэтужыныр, нобэ сщ1арщ.
3.Еджак1уэ:
Уи усэм купщ1эшхуэ хэлъщ ,1ущ ц1ык1у. Ар хабзэм ф1ыуэ зэрыхэпщ1ык1ым и щапхъэщ.
«Уи япэк1э мывэ хъурей бгъажэм ухуозэж» жыхуа1эращи , сэ сыхуейщ зыгурк1э
ныкъусэныгъэ тщ1ами, къыджьэдэк1ами илъэсыжьым ар къыщынэну..
1. Гъэщ1э дызытехьэр махуэ тхуэхъуну!
2. Хъуэхъурэ хъерк1э ар етхьэк1ыну!
3. Ди нэхъыжьыф1хэр жьыщхьэ махуэ хъуну!
4. Ди нэхъыщ1эф1хэр ф1ыгъуэ нат1эу псэуну!
5. Къуэхэр адэ-анэк1э хьэлэлу щытыну!
6. Пхъухэр адэ-анэк1э щабэу щытыну!
7. Адэ-анэхэм я напэр тезых бын къэмыхъуну!
8. Мылъкук1э нэпсейхэр мащ1э дыдэ хъуну!
9. Щ1эныгъэк1э нэхъуеиншэхэм я бжыгъэр куэдк1э нэхъыбэ
хъуну!
10. Мамырыгъэ гъащ1эрэ щ1эблэ узыншэрэ къыдэхъул1эну!
11. Сыт щыгъуи лъагъуныгъэ къабзэрэ ныбжьэгъугъэ нэсрэ
ди1эну!
12. Нэгъуэщ1
лъэпкъхэм дагуры1уэу, дахуэгуапэу дыпсэуну!
13. Щ1эблэр щ1эныгъэм дихьэхыу еджэну!
14. Ди балигъхэр лэжьыгъэм хуэ1эрыхуэу, берычэт
къайхъул1эу лэжьэну!
15. Дэтхэнэ зы лъэпкъ унагъуэми хэщ1 зым и п1эм пщ1ы
къихъуэжурэ дыбэгъуэну!
16. Лъэпкъыбзэр, хабзэр, тхыдэр, диныр, фащэр,
шхыныгъуэ гуа-к1уэхэр къэгъэщ1эрэщ1эжыным ди ц1ыху псори жыджэру хэтыну!
17. Илъэсыжь едгъэжьэжым, гукъеуэу, гугъуехьу
щытлъэгъуахэр, дызытехьэ илъэсыщ1эм хуэдэ минк1э нэхъ мащ1э хъуну!
18. Илъэсыщ1э къытхуеблагъэм гъэжьым щытлъэгъуа
гуф1эгъуэхэр, гукъыдэжхэр, дэрэжэгъухэр, ехъул1эныгъэхэр, абы дыщызыхущ1экъуа
нэмысыр, ц1ыхугъэр, насыпыр, хабзэ дахэр, гущабагъэр, гукъабзагъэр,
бзэ1эф1ыгъэр, культурэр хуэдэ минк1э тхуэбэгъуэну!
19. Ди нэхъыщ1и, ди нэхъыжьи я гур къабзэу, я бзэр
дахэу, зэгуры1уэу, зэдэ1уэжу, зым 1эпыхур зым къищтэжу, гуф1э тхъэжу зыдэпсэуну
Псоми :Тхьэм жи1э
6. Гушы1э
уэрэд: : адыгэ псалъэжьхэр (3мин)
Еджак1уэ
: Дыщэ пхъуантр зэ1удох
Гушы1алъэр къыдыдох
Утыкум Азрет къыдогъэблагъэ
Удыхьэшхынумэ къеблагъэ.
1.Гъатхэм теухуа
псалъэжьхэр фи пащхьэм ныдолъхьэ
Фигу зыгуэрк1э
иримыхьми уафапшэм ф1эвмыльхьэ
2.Гъатхэм жеяр
бжьыхьэм гъыжу сыкъеджащ зыщ1ып1э
Уи ф1эщ умыщ1 абы
жа1эр, уи1эмэ гъуэлъып1э.
3.Дэ ди нанэ
къызжи1ащ – гъатхэ уафэр гъуанэу
Жи1энщ иджы фи
нанэ , уафэр архъуанэу
4.Узэгугъур
къогугъужыр , жа1эу зэхэпха т1э
Абы ущыгугъыщэмэ
уэ укъысхуэнащ т1э
5.Щ1ым зы ептым щэ
къыуитыжу зэхэпха уи гъащ1эм
Кхъа ептар
къе1ыхыжыф уэ уф1эмымащ1эм
6.Гъатхэ , гъатхэ,
гъатхэ къак1уэ къытхуеблагъэ
Къэблэгъамэ ныбэр
, пщегьэгъупщэ благьэр
7.Къытхуеблэгъа
гъатхэм псори дощ1эращ1э
Уи жыпит1ыр
нэщ1мэ, си 1уэхущ удэщ1эращ1эм
8.Нобэрей
махуэшхуэмк1э япэ классыр дывохъуэхъу
Т1эк1у не то
зыгуэр жыт1ами , ягъэк1ынкым къытхуэвгъэгъу
9.Куэд къэтпсэлъми
дигу 1ей илъкъым псоми ди гур къабзэщ
К1эщ1у жып1эмэ
фыщыц1ык1уам дэ дырещхьыркъабзэщ
1.Еджак1уэ: Пщащэ
зэк1ужхэ! Щ1алэ къуданхэ!
Нэхъыжьым
хуэфащэщ пщ1э лей!
2. Еджак1уэ 1эгур
вгъэлъалъэ, пшынэр вгъэпсалъэ,
Нэхъыжьым
хуэдывгъэщ1 ислъэмей!
7. «къуэрылъху ».
(сабийхэм, къофэ). (3 мин)
Нт1а…
Жа1эмэ жа1эну
жыхуа1а жы1апхъэр нывжызо1эри
Жа1эзыф1эф1
зыжыра1э жы1э жы1эрей жозыгъы1эм
Къызжи1акъым
жывмы1эж жи1эрт жи
Зэрыжамы1эу
жыс1аауэ жы1эк1эмыщ1э къызжезыгъы1эм жып1эми.
Жумы1ар
жызы1эк1ейк1э щыжумы1апхъэ щыжып1ауэ
Жы1эгъуэр
щыжы1эгъуейр, жыхуа1этежы1ык1 хужы1эу
Жы1эк1эк1э
здыжы1апхъэм щыжыс1энщ жып1эми
Жы1эгъуэу жып1ари
щыжып1э жы1эмыщ1э жы1эмыда1уэ
Къызэрыбжи1эгъауэ
къыбжи1эжынщ жумы1эжыфауэ жи1ами
Жимы1эххами
жыс1ами жыс1эжыркъым жыуигъэ1ыжынщ жи.
1.Егъэджак1уэ: Аращи
«Маф1ащхьэтыхь» зыф1этща ди тхьэлъэ1ур абдежым щыдоух. Мыухыж гъащ1эрэ насыпрэ
тхьэм псоми къыдит!
2. Егъэджак1уэ: Узыншэу
фыщытхэ ! ф1ык1э дызэхузэ!
МКОУ «СОШ №27» ДСП №3
Праздник для старших дошкольников
Маф1ащхьэджэд
день весеннего равноденствия
Учитель кабардино – черкесского языка Катханова Ж.А.
Музыкальный руководитель Ногмова М.Э.
г.о. Нальчик
Маф1ащхьэджэд
Макъамэ къоуэ , ц1ык1ухэр кьыщ1охьэ, хъурейуэ мэув.
Сабийм:
Фыкъеблагъэ , хьэщ1эхэ
Фыкъеблагъэ ,ц1ык1ухэ
Нобэ нарт щ1ыналъэм
Щ1эблэр зэхуэсащ
Ди гуф1эгъуэ махуэм
Фыкъыдогъэблагъэ
Уэ жылэ махуэу , Тхьэм и нэф1ыр зыщыхуэнхэ ! Зыхэзыхыр фыкъэда1уи , адрейхэм тхужеф1эж . Нобэ ди гуф1эгъуэшхуэщ , нобэ ди тхьэлъэ1ушхуэщ.
Тхьэлъэ1ушхуэ дэ зэтщ1эк1ыр гъэрэ щ1ырэ щызэхэк1ырщ.
Фыкъытхуеблагъэ , фыкъытхуэк1уэ !
Нэхъыжьхэм я псалъэ фыщедэ1уэнщ
Нэхъыщ1эхэм я джэгум деплъынщ
Гъэс –м : Ижь-ижьыж лъандэрэ адыгэхэм ягъэлъап1э маф1ащхьэджэд
махуэр. А махуэм щ1ымахуэмрэ гъатхэмрэ я зэхэк1ып1эщ. Абы нэмыщ1 ар адыгэхэм илъэсыщ1эр къыщихьэ махуэу ябж . А махуэм дэтхэнэ зы унагъуэми джэд ф1ыц1э ф1агъэжырт , тхьэм тхьэлъэ1у хуащ1ырт.Джэд ф1ыц1эм унагъуэм ф1ыц1агъэу , 1ейуэ илъыр здихьу , берычэтымрэ хуабагъымрэ къихьынущ жа1эрт.
Аращи , фыкъыдогъэблагъэ ди гуф1эгъуэ махуэм , ди маф1ащхьэджэдым .
Сабийм :
Гъэщ1эр гъэжьым езэуащ, пщ1энт1эпс 1эджи къыпихуащ .Махуэр и бгым щынэсам пэщ1эщ1эгъуу къылъысам , пэмыхъуну къыщищ1эжым гугъэу и1эр щыхихыжым ,гъэжь губзыгъэм зэрихабзэу , уафэ иныр игъэкъабзэщ .
Уафэ иныр игъэкъабзэщ , уэсыжь къомыр зэщ1икъуэжщ , и бгыр ф1ыуэ щ1икъузэжщ , дыгъэ тхъуэплъыр къиут1ыпщыжри , гъащ1эм и1эр иубыдыжри еуэщ аби, ежьэжащ. Гъэрэ щ1ырэ зэхэк1ащ, иджы бзум къраш уэрэд . Сэтэнейми къехь маф1ащхьэджэд .
Сатаней къыщ1охьэ . Макъамэр къоуэ.
Гъэс-м: Уей , Сатаней дахэу, дахэу щы1эм я лей . Уэ уи 1ущагъым нартхэр еущий. Сытхэр къыджеп1эн, уэ уи хъуэхъу дэ дожьэ . Сэтэней хъуэхъу же1э: Фи маф1ащхьэ мысэхыжыну , фи жьэгупащхьэ мыужьыхыжыну , гъавэрэ , ягъавэрэ дыщымыщ1эу , ет1анэгъэ п1алъэ тхьэм дынигъэс .
Гъэс-м: Упсэу, Сэтэней ! Хъуэхъуф1 дыдэ къыджеп1ащ.
Сэтэней: (сабийхэм яхоплъэ)
Нобэ фи махуэшхуэм Тхьэгъэлэдж феджа .
Гъэс-м: Деджащ, ауэ иджыри къэсакъым .
Макъамэ къоуэ. (Тхьэгъэлэдж къыщ1охьэ)
Зи ц1э ф1ык1э ира1уэнхэм си гугъу фщ1ыуэ зэхэсхаи .
Гъэс-м: Я дэ ди тхьэ Тхьэгъэлэдж , телъыджэр зи 1эужь , сытхэр къыджеп1эн, сытхэр къытхэплъхьэн?
Тхьэгъэлэдж:
Жылэ махуэ тефсэну
Зы лъэдийм щхьэмыжит1 къыпык1эу
Зы ху нап1эм т1у ирищ1эу
Бэвымрэ берычэтымрэ къыфхилъхьэ.
Гъэс-м: Упсэу, Тхьэгъэлэдж. Уи хъуэхъур къабыл ухъу .Къеблагъэ , т1ыс.
Ц1ык1ухэ, сэ зы къуажэхь ц1ык1у вжес1энущи , гъэм и сыт хуэдэ зэману п1эрэ ар зытеухуар ?
Жыгхэр къэт1эп1арэ , удзхэр къыщыгъагъэм хуед анэм ипхъу нэхъыщ1эм бостей щ1эрыпсыбзэ .
Сабийм: Гъатхэ, гъатхэ , гъатхэ
Къак1уи къытхуеблагъэ
Утщ1ынщ нэхъри дахэ
Плъагъунщ ди 1эщ1агъэ
Гъэс-м: Пэж дыдэщ къедгъэблэгъэнщ гъатхэр.
Сабийхэм: Гъатхэ, гьатхэ къытхуеблагъэ.
Макъамэ къоуэ: Гъатхэр къыщ1охьэ .
Ц1ык1ухэ си1эщ, сэ 1уэху куэд уэсыр губгъуэм трезгъэхын ,
Псы инахэр згъэгъущын
Мисс ит1анэ , мис ит1анэ
Хьэщ1э куэд къезгъэблэгъэн
Гъэс-м: Пэж дыдэщ гъатхэ, нобэрей ди махуэшхуэм зы хьэщ1э къэк1уэну дожьэ . Иджыпсту зы уэрэд дедэ1уэнщи , къэтщ1энщ хэтми ди хьэщ1энур .
Сабийм : «Ажыгъафэ» уэрэд же1э .
Гъэс-м : Нобэ , ди тхьэлъэ1ум зы хьэщ1э къэк1уэн хуейуэ зе1эжьэ.
Ар джэгуак1уэк1э зэджэу, гупыр зыгъэгупу , гупыр зыгъэгушхуэу , л1ыгъэ зи1эхэр игъэунэхуу, месыр къэсащ и гушы1эр япэ иту.
Джэгуак1уэм: Мыр сыт, мы сыкъызыхэхуар ? Сыту гуп дахэу фызэхэс, сыту фыдэхащэ!
Гъэс-м: Къеблагъэ , джэгуак1уэ. Нобэ ди маф1ащхьэджэд махуэщ.
Джэгуак1уэм: Маф1ащхьэджэдым ц1ык1ухэр ирикъухук1э ягъэджэгуу щытащ , сэри джэгук1э гъэщ1эгъуэн къыфхуэсхьащ.
Джэгук1э: « Пы1э зы1эпых»
Уа, ц1ык1ухэ джэгук1эмк1э фыкъыстек1уащ , къуажэхьк1э фыкъыстек1уэну п1эрэ ?
Къуажэхьхэр къафщ1э: «Хуабэ хъумэ мэдыд, щ1ы1э хъумэ мэдий.(бадзэ)
Зэкъуэшипл1ым зы пы1э ящхьэрыгъщ .(1энэ)
Хъыбар, таурыхъ къыбже1э, ущыжейк1э езыр жейркъым .(тхылъ)
Псалъэжьхэмк1и дызэпеуэнщ :
Нэмыс здэщымы1эм , насыпи щы1экъым .
Фащэм я нэхъ дахэр ук1ытэщ .
Адэк1э ц1ык1ухэм къыпащэ псалъэжьхэри псынщ1эрыпсалъэхэри.
Усэхэм къоджэхэр . (Пц1ащхъуэ, К1ущэ нагъуэ , Нанэ)
Гъатхэ -уэрэд ц1ык1ур жа1э
Джэгук1э: « Шууейхэр»
Гушы1э л1ыжь къафэ
Псалъэ пэжхэр –ц1ык1ухэм жа1э
Пщащэ къафэ
Джэгуак1уэм Сатаней къегъафэ
Гъэсак1уэм : Нобэрей ди махуэшхуэр абдежым щыдухынщ , узыншагъэр быдэу .Гъавэр бэву, ди маф1ащхьэр мысэхыжу, ди жьэгупащхьэр мыужьыхыжу куэдрэ тхьэм дигъэпсэу.
Дерсыр: «Маф1ащхьэджэд»
Мурадыр.
Ц1ык1ухэм я анэдэлъхубзэм зегъэужьын, бзэм и лъэныкъуэ псори егъэф1эк1уэн.
Сабийхэм я акъылым , гулъытэм зегъэужьын.
Лъэпкъым и культурэм, и литературэм сабийхэр дегъэхьэхын, ф1ыуэ егъэлъагъун.
Сабийхэм хьэл-щэн дахэ яхэлъу, нэхъыжьхэми нэхъыщ1эхэми пщ1э хуащ1ыфу
егъэсэн.
Гъатхэпэ
Гъэрэ щ1ырэ зэхок1. Илъэсыщ1эр къохьэ. Унагъуэм Маф1ащхьэтыхь ящ1. Илъэсыщ1э жэщыр мыжейуэ ягъэк1уэн щхьэк1э сабийхэр трагъэу, ягъэджэгу. Мы мазэм щ1алэгъуалэм хъуромэ (джэгузэхэшэ) ящ1ырт. Джор джэгу зэхашэрт, 1ут1ыж тхьэлъэ1ур, лы 1умыхуэ жыхуа1эу щыта нэщ1ым иужьк1э ирагъэк1уэк1ырт. Гъатхэпэ мазэм ц1ыхур зэхуэгуапэу, Илъэсыщ1э, гъатхэ махуэ зэрытехьам щхьэк1э зэк1элъык1уэурэ зэхъуэхъурт.
Маф1ащхьэджэд махуэр адыгэм я махуэшхуэщ. Ар гъатхэпэ мазэм и т1ощ1рэ т1ум хуозэ, ик1и гъэрэ щ1ырэ щызэхэк1 махуэрщ. А махуэм маф1эр ягъэлъап1э, щ1ымахуэ щ1ы1эр абы и ф1ыщ1эк1э зэрырахьэк1ам щхьэк1э. Тхьэлъэ1уу ик1и нэтемыгъахуэу лъыпэ кърагъэк1, джэд ф1ыц1эк1э.
Гъунэгъухэмрэ зэблагъэхэмрэ зэк1элъок1уэ, нэхъыщ1эхэр нэхъыжьым щ1оупщ1э, нэхъыжьыр мэхъуахъуэ, мэущие. «Ет1анэгъэ п1алъэм тхьэм ф1ык1э фынигъэс», «Маф1э тхьэм фыщимыгъащ1эк1э»- жа1эхэр.
Мартыр илъэсыщ1эр къыщихьэ мазэу адыгэхэм ягъэлъап1эу щытащ. Мартым и 21-м махуэмрэ жэщымрэ я к1ыхьагък1э зэхуэдиз мэхъуж. Ар гъэрэ щ1ырэ щызэхэк1 махуэу ялъытэ. А махуэм щ1ы1эр ебэк1мэ, иджыри зыкъомрэ уаеу щытыну, хуабэр ебэк1мэ. мыгувэу хуабэ ххъужыну ялъытэрт.
Езыгъэк1уэк1ыр: Ижь-ижьыж лъандэрэ ди адыгэхэм хабзэ дахэу яхэлъщ нэхъыжьым пщ1эшхуэ хуащ1у. Мис а махуэм ц1ыхухэм къак1ухьырт хъэхъу нэхъыф1 дыдэхэр зым адрейм жыри1эу. Абыхэм ящыщ илъэсыщ1э хъэхъу ц1ык1ухэм зэрагъэщ1амк1э ди нэхъыжьыф1хэм зыкъыфхуагъэзэну яхуейщ.
«Илъэсыщ1э хъуэхъу»
1. Рамина
Мы илъэсыщ1э дызыхыхьэм щыщ1эдзауэ
Ди нэхъыжьыф1хэр жьыщхьэмахуэ хъуну!
Ди нэхъыщ1эфхэр ф1ыгъуэ нат1эу псэуну!
Щ1алэхэр малъхъэф1 хъуну!
Хъыджэбзхэр нысэф1 хъуну!
2. Идар Болов
Пхъухэр адэ-анэк1э гу щабэу щытыну!
Къуэхэр адэ-анэк1э хьэлэлу щытыну!
Адэ-анэхэм я щапхъэф1к1э бын щыпкъэ ягъэсэну!
Сабий зеиншэ щымы1эжыну!
3. Марат
Мылъкук1э нэпсейхэр мащ1э дыдэ хъуну!
Щ1эныгъэм щ1эхъуэпсхэм я бжыгъэр куэдк1э нэхъыбэ хъуну!
Мамырыгъэ гъащ1эрэ щ1эблэ узыншэрэ
Къыдэхъул1эну!
4. Алина Хамукова
Сыт щыгъуи лъагъуныгъэ къабзэрэ ныбжьэгъугъэ нэсрэ ди1эну!
Ди щ1эблэр щ1эныгъэм дихьэхыу еджэну!
Лъэпкъыбзэр, хабзэр, тхыдэр диныр, фащэр зырахьэным
Ди ц1ыху псори жыджэру хэтыну!
5. Кантемир Ах.
Ди нэхъыщ1и ди нэхъыжьи я гур къабзэу, я бзэр дахэу
Зэгуры1уэу зэдэ1уэжу
Зым 1эпыхур зым къищтэжу
Гуф1э-тхъэжу тхьэм дыздигъэпсэу!
Езыгъэк1уэк1ыр: Ди ц1ык1ухэм ягьэхьэзыращ адыгэ къафэ.
«Адыгэ къафэ»
Езыгъэк1уэк1ыр: Ищхьэмк1э зэрыжыт1ащи маф1ащхьэджэд яук1, лъыпэ кърагъэк1. Маф1ащхьэджэд щаук1ам деж жа1эу щыта хъуэхъухэм щыщ къывжа1энщ ди ц1ык1ухэм.
Илонэ
Гъатхэф1 гъэлъхуэф1 къыдэт
Джэдхэр къакъэу
Къыухэр гъуалъхьэу
Вабдзэм 1улъхьэ щыхуащ1к1э
Вак1уэ щ1алэхэр зэрыдэшу
Гъунэ иралъэмэ, зэк1ужу
Е. Тамик
Къыдэк1уал1эрэ къыдэупщ1у
Щ1ыуэ дызыхуэзэнур-
Уэшхым и лъагъуэу
Бэвым и гъуэгуу
Абы мэшу къытек1ынур
Бзий ф1ыц1эрэ пкъы п1ащэу
Аслан Ервасов
Зы ху нап1эм т1у ису
Лъэсыр худэ1эбейуэ
Ажэ жьак1эм хуэдэу уфафэу
Афэ гъуапэм хуэдэу уэндэгъуу
Ар щыт1уэжк1э —
Пхырыр и матэу 1этэ и нэду
Ляна
Гъасэгу и гулъэу
Гужьхэр игъэщ1ыщ1эу
Гущ1эр игъэпсалъэу
Хьэм гъунэр гуигъэзу
Хьэм нэзыр гуиуду
Даяна
Зы к1ыщтэгъуэр ху гуибгъуу
К1ыщтэгъуит1ыр гу т1ощ1у
Унагъуэ и ху гуэн
Пщ1ырыпщ1 зэбгъурыту
Абыхэм къещэщэха-нещэщэхахэм
Хьэгъуэл1ыгъуэ хэтщ1ык1ыу
Динара
Псапэрэ гуапэрэ зыхэтщ1ык1ыу
Ди пщ1энт1эпс хьэлэлу
Дызэгуры1уэрэ дызэдэ1уэжу
Дыгуф1эрэ дытхъэжу
Гъэ минк1эрэ Тхьэм дигъэпсэу!
Езыгъэк1уэк1ыр: Дэтхэнэ зы хъуэхъури ди ц1ык1ухэм я гумрэ я псэмрэ къабгъэдэк1ыу къывжа1ащи, муслъымэну дунейм тетым тхьэм къытлъигъэс.
Илъэсыщ1эр къыщихьэк1э дэтхэнэ зы унагъуэми шхыныгъуэ зэмыл1эужьыгъуэхэр ягъэхьэзыр, 1энэхэр ягъэув. Сыт хуэдэ адыгэ шхыныгъуэхэр ягъэхьэзыррэ ди адыгэхэм?
(лыгъур лыбжьэ, джэдык1эрыпщ, джэдлыбжьэ, хьэлыуэ, лэкъум).
Езыгъэк1уэк1ыр: Илъэсыщ1э жэщым нэху щыху ц1ыхухэм я нэгу зэрагъэужьырт. Ди щ1алэхэ ц1ык1ухэм фи нэгу зэрагъэужьыну фхуагъэхьэзыращ зы къафэ ц1ык1у.
Танец «Чабанов»
Езыгъэк1уэк1ыр: Мы махуэшхуэм ирихьэл1эу усэ ц1ык1уи къывжа1энщ ди ц1ык1ухэм.
Тахир
Къак1уэ, дыгъэ, къак1уэ
Си щхьэгъубжэр — мис
Къак1уи нак1уэпак1уэу
Лъахъшэу къытхуэт1ыс
Къак1уи а уи дыщэр
Дэри къытлъыгъэс
Куэдрэ дыппэплъащи
Щ1ы1эм думыгъэс.
Милана
Гъащ1эр гъэжьым езэуащ
Пщ1энт1эпс 1эджи къыпхихуащ
Махуэр и бгым щынэсам
Пэщ1эщ1эгъуу къылъысащ
Пэмыхъуну къыщищ1эжым
Гугъэу и1эр щыхихыжым
Гъэжь губзыгъэм зэрихабзэу
Уафэ иныр игъэкъабзэщ
Уэсыжь къомыр зэщ1икъуэжщ
И бгыр ф1ыуэ щ1икъузэжщ
Дыгъэ тхъуэплъыр къиут1ыпщыжри
Гъащ1эм и 1эр иубыдыжри
Еуэщ абыи ежьэжащ —
Гъэрэ щ1ырэ зэхэк1ащ
Иджы бзум къраш уэрэд
Нани къехь маф1ащхьэ джэд.
Езыгъэк1уэк1ыр: Жэщыр нэхъ щ1эхыу к1уэн щхьэк1э, нэху щыху джэгук1э зэмыл1эужьыгъуэ куэд ирагъэк1уэк1ырт. Абыхэм я щыщщ джэгузэхэшэ «Хъуромэ».
Ервасов Аслан, Азрет, Сармат
«Хъуромэ»
Уэ хъуромэ — хъуромэ, уо-уо!
Уэ хъуромэ токъу, уо-уо!
Токъумакъыр ди 1эщэщ, уо-уо!
Нэгъуэщ1 1эщи димы1э, уо-уо!
Чытыр ди уанэгущ,уо-уо!
Дыгъужьыгур ди1эщ, уо-уо!
Пы1эу ди1эр чыныпэщ, уо-уо!
Бгыпэтетыр ди бийщ, уо-уо!
Фынебгъэрык1уэ, уо-уо!
Къик1уэтыжыр хуэмыхущ, уо-уо!
Щ1ыб къэмыгъазэ, уо-уо!
Къумыгъэзэххэ, уо-уо!
Адыгэ джэгук1э «Дэ къегъэжэх»
Езыгъэк1уэк1ыр: Иджы хабзэм, лэжьыгъэм теухуауэ адыгэ псалъэжьхэр ди ц1ык1ухэм зэрагъэщ1ащи къывжа1энщ.
1. Гугъу уехьу къэблэжьар 1эф1щ. Эльдар
2.Жыгыр зыгъэдахэр пхъэщхьэмыщхьэщ.
3.Зэхьэзэхуэр мэунэри зэижит1 мэунэхъу. Амин
4.Лэжьыгъэм уегъэлъап1э, щхьэхынагъэм уегъэпуд.
5.Улажьэмэ лыжь пшхынщ, умылажьэмэ лажьэ бгъуэтынщ. Сослан
6.Нэхъыжьыр гъэлъап1и, уи щхьэ лъап1э хъунщ.
7.Нэмыс здэщы1эм насыпи щы1эщ. Елена
8.Нэхъыжь зымыгъэлъап1э и щхьэ лъап1э хъуркъым.
9.Зи нэхъыжь еда1уэ и 1уэху мэк1уатэ. Аб.Ариана
10.Акъылым уасэ и1экъым.
11.Гушы1эк1э зымыщ1эр 1эштымк1э мауэ. Аф. Ариана
12.Нэмыс пщ1ымэ, уи щхьэщ зыхуэпщ1ыжыр.
13.Ф1ым ф1ы къыпок1уэри, 1ейм 1ей къыпок1уэ. Алина
14.Щхьэм имытмэ, лъакъуэм и мыгъуагъэщ.
Псынщ1эрыпсалъэ
1.Мо шк1э бур ди шк1э? АФ. Ариана
Мо шк1э бур ди шк1э?
2.Дзыдзэм дзыгъуэм зыщридзым Аслан
Дзыгъуэм псыдзэм зыхидзащ.
3.Лэныстэ — мастэ Елена
Къэбыстэ — п1астэ.
4.Къепсыр къепсыу къепсыхыжри Аслан Ш.
Къепсыр къепсри бзэхыжащ.
5.Пыжь пызу пыту щыту иту жыг Ш. Марьяна
Пыжь пызу пыту щыту иту жыг.
6.Шыбжииплъ — псы плъыжьыбзэ Камболат
Шыбжииплъ — псы плъыжьыбзэ
7.Псылъэр псык1э ялъэщ1ащ Саид
Псалъэр псынщ1эу къапсэлъащ.
Езыгъэк1уэк1ыр: Ди ц1ык1ухэм фагъэлъагъунущ зы джэгукёэ « Фо матэ»
Уэрэд « Гъатхэ»
Езыгъэк1уэк1ыр:Абдежим ц1ык1ухэ ди зэ1ущ1эр зэхудощ1ыж. Ет1энэгъэ п1алъэм тхьэм ф1ык1э фынигьэс. Узыншагъэ псоми фыщимыгьащ1эк1э узыншэу фыщытхэ.
7
Адыгский праздник первого дня года и весны называется
« Маф1ащхьэтыхь», связан с солнцем и пробуждением жизни после зимы. Уходящий корнями в древность, языческий праздник посвящен приходу нового земледельческого сезона, торжеству тепла и победе весны над зимой. В этот день на пашне закладывают первую борозду. Он отмечается с 21 марта (в день весеннего равноденствия) три дня.
Семь предметов на подносе и семь блюд на праздничном столе – это дар Солнцу. Главное угощение готовится из абсолютно черной курицы, барана или бычка. Цвет ритуального животного символизирует плодородную пашню. Жертву забивают на закате и посвящают Огню очага.
Почетное место на празднике занимают адыгские старейшины. Им первым подносят чашу с медовой брагой махсымой. В это время в котлах с кипящим маслом жарятся праздничные пышки – лакумы. Их раздают всем присутствующим. Но символом праздника являются круглые, как солнце, пироги.
21 марта вечером глашатай, сидя на муле, объезжал аул и оповещал о наступлении Нового года, поздравляя с праздником и приглашая и млад и стар собраться на следующий день, пока еще солнце не взошло.
В тот же вечер молодые парни и девушки собирались и ходили по дворам с факелами, от дома к дому, распевая обрядовую песню – Хъуромэ, в которой разносилась хвала грядущему году, выражалась надежда на добрый урожай.
Население приветствовало молодежь восторженно, одаривало ее сладостями, добрыми пожеланиями в наступающем году.
Люди в эту ночь не спали, бодрствовали. В очагах горел огонь. Эта ночь – единственная в году, когда за стол обязательно садятся всей семьей, хотя у адыгов положено накрывать столы в разных помещениях для мужчин и женщин, старших и молодежи. Это символизирует непрестанное изобилие в доме. Участники застолья до рассвета веселят и подбадривают друг друга разговорами и играми. Вода в реках в этот день считается целебной, в ней рано утром омывались и стар и млад. А к утру весь народ, распевая песни, толпами тянулся к установленному месту. Все собравшиеся становились лицом на восток – к восходу солнца. Вперед выдвигался один из самых уважаемых старейшин аула, державший одной рукой пирог с сыром, другой рукой – наполненный «Махъсымо» рог, а рядом по обе стороны стояли два подростка – мальчик и девочка.
Все вытягивают руки в сторону солнца, а старейшина, глядя на восходящее солнце, произносит «хъуэхъу» (здравицу) в честь Нового года: «Входи в наш дом, неся с собой счастье и добро, что бы болезни обходили нас и над нами сияло мирное небо, чтобы наш очаг был полон пищи, и все, что душе угодно, оказывалось в наших руках. Скажем «амин», чтобы грядущий год стал для всех нас счастливым».
После хъуэхъу люди рассаживались группами, благословляя в тостах Новый год, ели и пили махъсымэ, после чего, взявшись за руки, исполняли круговой обрядовый танец «Удж», пели новогоднюю песню.
Источник: http://lachin-n.livejournal.com/38159.html
0
569
Поиск по сайту
Внеклассное мероприятие по кабардинскому языку в начальных классах «Маф1ащхьэджэд»
Предмет: | Другое |
---|---|
Категория материала: | Конспекты |
Автор: | Алижанова Марита Газалиевна |
Тип материала: | Документ Microsoft Word (doc) |
---|---|
Размер: | 47.49 Kb |
Количество скачиваний: | 66 |
Скачать
Просмотров: 122
Похожие материалы
- Внеклассное мероприятие ЦIыкIухэм хабзэр идогъащIэ «ЛЪЭТЕУВЭ»
- Урок кабардинского языка 2 класс
- Классный час «Интернет-современное рабство»
- «Защитники Отечества» план-конспект непосредственно-образовательной деятельности в подготовительной группе
- Фольклорное занятие для обучающихся 5 класса
- Внеклассное мероприятие «Здоровое питание»
- Внеклассное мероприятие «Красавица — осень»
- Внеклассное мероприятие «Зимушка — Зима»
- Экологический сценарий «Земля среди звёзд — наш едиственный дом» (5-6 класс)
- Классный час «Здравствуй, Зимушка- зима»
«Маф1ащхьэтыхь» адыгэ тхьэлъ1у.
(классщ1ыб лэжьыгъэ 24 кл.)
«Маф1ащхьэтыхь» зэ1ущ1эр щ1ек1уэк1ым и мурад нэхъыщхьэхэр:
1. Еджак1уэ ц1ык1ухэр щыгъуазэ щ1ын ижьижьыж лъандэрэ адыгэхэм илъэсыщ1эр
къыщихьэ махуэр (гъэрэ щ1ырэ щызэхэк1 махуэр) зэрагъэлъап1эу щыта щ1ык1эм;
2. Адыгэ хабзэ дахэхэм ц1ык1ухэр щ1эп1ык1ын, нэхъыжьхэми, нэхъыщ1эхэми
хуэфащэ пщ1э хуащ1ыфу ахэр гъэсэн;
3. Ц1ык1ухэм я адыгэбзэ къабзэм зегъэужьын, хъуахъуэк1э, гушы1эк1э дахэхэр яхэлъу
ахэр къэгъэтэджын;
Гъэрэ щ1ырэ щызэхэк1 махуэм адыгэхэм ирагъэк1уэк1ыу щыта джэгук1э хьэлэмэтхэр
ц1ык1ухэм егъэщ1эн.
Егъэджак1уэ: Сэлам гуапэ фыдох ди тхьэлъэ1ум кърихьэл1а псоми. Фи махуэ ф1ыуэ!
Адыгэхэр нэхъ лъэпкъыжь дыдэхэм ящыщщ.
Илъэс мин бжыгъэхэм къыщынэркъым абы я тхыдэм, я хабзэм и лъабжьэр къыщежьэр. Абы
зэман блэк1а куэдым я нэпкъыжьэ телъщ. Дунейм и п1алъэ зыщ1эу псэууэ щыта пасэрейхэм
къащ1энащ нэщэнэ куэд, 1эзагъ, 1эмал, гурыхуагъэ, гулъытэ ин. Абы зы л1эужьым ейр
адрейм хилъхьэжурэ щ1эныгъэу зэф1эуващ, зиузэщ1ащ, зиужьащ. Пасэрей ц1ыхухэр
зэреджар тхылъкъым. Абы и егъэджак1уэр гъащ1эрт, дуней зытетырт. Абы и щыхьэтщ
мыпхуэдэ нэщэнэхэр: «Мэзыр 1ууэ щ1идзамэ, дунейр къызэ1ыхьэнущ», «Щыц уэс къесмэ,
узэрысым уимык1», «Гъатхэр гъэгъа нэгумэ, бжьыхьэр гъавэ гупл1эщ» нэгъуэщ1хэри.
Апхуэдэ нэщэнэхэр игу ириубыдэк1эрэ, дунейм хуэ1эзэ хъук1эрэ ц1ыхум и зэф1эк1ым
зригъэузэщ1ырт, гъащ1эм хуэ1эижь хъурт. Нэхъыбэу абы гулъытэ зыхуищ1ыр, дауи, дунейм
и къэхъукъащ1эхэрт.
Япэ щ1ык1э адыгэхэм илъэсыр 1ыхьит1у ф1эк1а яугуэшу щытакъым гъэрэ щ1ырэ,
гъэмахуэ п1алъэрэ щ1ымахуэ п1алъэрэ. Абы и щыхьэтщ «Гъэрэ щ1ырэ зэхэк1ащ»
щ1ыжа1эри. Иужьк1э илъэсыр 1ыхьипл1у иращ1ык1 хъуащ: гъатхэ, гъэмахуэ, бжьыхьэ,
щ1ымахуэ. Илъэсыр 1ыхьипл1у зэрагуэшыр адыгэхэм ирапхырт Вагъуэбэ жыхуа1э Вагъуэ
быным. «Вагъуэбэр щ1ым къыхэк1ащ» жа1эрт махуэмрэ жэщымрэ зэхуэдэ щыхъум и деж.
Ар март мазэм и 2122махуэрт. «Вагъуэбэр щ1ым къыхэплъащ» жа1эмэ, гъэмахуэм
щ1идзэрт. «Вагъуэбэр жыг щхьэк1эм хыхьащ» жа1эмэ, бжьыхьэр къэсат, «Вагъуэбэр щ1ым
хыхьэжащ», жа1эмэ абы щыгъуэ щ1ымахуэт. Иджы псоми къызэрыдгуры1уащи, адыгэ
илъэсы щ1эр къэсащ. Вагъуэбэр щ1ым къыхэк1ащ. Дунейр къощ1эрэщ1эж, къоушыж.
(«Мы дунейр сэращ зейр» уэрэдыр еджак1уэхэм жа1э)
Еджак1уэ: Маф1ащхьэтыхь. Те1уа тхьэлъэ1ущ. Илъэсыщ1эр къыщихьэм ящ1ырт. А
махуэм ц1ыхухэр зэхуэсрэ тхьэм хъуэхъур хуагъэшу, гъавэ бэв къаритыну, я маф1ащхьэ
мысэхыжрэ я жьэгу пащхьэм берычэтыр щызэблахыу псэук1э къаритыну елъэ1ухэу щытащ.
Гъэрэ щ1ырэ щызэхэк1 жэщым, унагъуэм ису хъуар ини, ц1ык1уи жейртэкъым. Ужейуэ
илъэсыщ1эр къибгъэхьэну мыф1у ялъытэрт. Илъэсыщ1эм щхьэк1э 1энэ къащтэрт. Абы
1эмал имы1эу телъын хуейт хъыршынищ. Мэл, вы домбей яук1ырт, ауэ 1эмал имы1эу джэд
ф1ыц1э яук1ырт. Ат1э, дэри Тхьэм делъэ1унщ гъэ дызытехьэр угъурлы тхуэхъуну.
Еджак1уэ:
Уэ, жылэ махуэу Тхьэм и нэф1ыр зыщыхуэнхэ!
Зэхэзыххэр фыкъэда1уи,
Адрейхэм тхуажеф1эж!
Нобэ дэ ди гуф1эгъуэшхуэщ!
Нобэ дэ ди тхьэлъэ1ушхуэщ!
Тхьэлъэ1ушхуэ дэ зэтщ1эк1ыр.
Гъэрэ щ1ырэ щызэхэк1ырщ!
Маржэ, фынежьэ! Маржэ,фынак1уэ!
Фынытхуеблагъэ!
Фынытхухэт!
Еджак1уэ:
Нэхъыжьхэм я псалъэ фыщедэ1уэнщ!
Нэхъыщ1эхэм я джэгум дыздыхэтынщ!
Нэхъ 1ущхэр къыщынэхуэнущ!
Нэхъ лъэщхэр щызэхэк1ынущ!
Къэфэнухэри ди куэдщ!
Уэрэдк1и дыбейщ!
Лэкъуми дгъэжьэнущ!
Тыхь джэдри щы1энущ!
Псори хьэзырщи,
Дызыхуеижыр мы зырщ
Фынытхуеблагъэ!
Фынытхуеблагъэ!
Уэ жылэ махуэу, Тхьэм и нэф1ыр зыщыхуэнхэ!
(Псори 1энэм мэт1ысхэр).
(Тхьэмадэм зыхуегъазэри). Ф1ык1э Тхьэр зэтэну,
Еджак1уэ:
Нэхъыжь зыгъэлъап1эм
И щхьэ лъап1э мэхъур,
Арщи, япэ хъуэхъур,
Лъыдогъэс тхьэмадэу
Къытхэтыну ныбэ
Дэ дызыщыгугъым!
Ди тхьэмадэ лъап1э!
Хъуэхъум я нэхъыф1ыр
Щыпхуагъаф1эу я псэм,
Псори къыпхущытщи,
Езэш дымыщ1эжу
Жып1эм дедэ1уэнущ.
Дынолъэ1укъытхыхьэ,
Тхьэр зи гъуазэ хъун!
(Тхьэмадэр утыку къохьэ, абы махъсымэ фалъэ 1эщ1агъэувэ. Тхьэмадэм
фалъэр 1этауэ и1ыгъщ, мэхъуахъуэ).
Тхьэмадэ: Мы гъэщ1э дызытехьэр тхуэмахуэу,
Ди 1уэхухэр къыдэхъул1эу,
Ди хъуэхъухэр тхуэзащ1эу,
Ди щ1алэхэр л1ыпхъэу,
Ди хъыджэбзхэр нэмысыф1эу,
Нэхъыжьыф1хэр ди куэду,
Мык1уэдыжыр ди тхыдэу,
Мис мыпхуэдэу дызэхыхьэрэ,
Тхьэм ф1ык1э делъэ1уу,
Дыщ1елъэ1ур къытхуищ1эу,
Тщ1а хьэрычэтым берычэтыр къыхилъхьэу,
Ди гуэн итлъхьэ зэпыту,
Къыхэтх пэтми хэмыщ1у, Зэтещ1ыщ1эр ди 1энэу,
Дянэхэм я гур мамыру,
Мамырыгъэр тщхьэщыту,
Ет1анэгъэ п1алъэ
Тхьэм ф1ык1э дынигъэс!
(Махъсымэм хофри, фалъэр етыж).
(«Хъыджэбз къафэ» ц1ык1ухэр къофэ)
Егъэджак1уэ: Гъэрэ щ1ырэ щызэхэк1 махуэм шэджагъуэ хъухук1э къешх къесу
щытрэ, шэджагъуэ нэужьым дыгъэ къепсыжмэ, гъэр гъэф1, гъэ угъурлы хъуну жа1эрт. Ат1э
иджы дедэ1уэнщ мы илъэсыщ1э дызытехьэр сыт хуэдэ хъунуми.
Еджак1уэ:
«Гъэрэ щ1ырэ»
Гъэщ1эр гъэжьым езэуащ,
Пщ1ант1эпс 1эджи къыпхихуащ.
Махуэр и бгым щынэсам,
Пэщ1эщ1эгъуу къылъысам,
Пэмыхъуну къыщищ1эжым
Гугъэу и1эр щыхихыжым,
Гъэжь губзыгъэм зэрихабзэу,
Уафэ иныр игъэкъабзэщ,
Уэсыжь къомыр зэщ1икъуэжщ,
И бгыр ф1ыуэ щ1икъузэжщ,
Дыгъэ тхъуэплъыр къиутыпщыжри,
Гъэщ1эм и 1эр иубыдыжри,
Еуэщ абы ежьэжащ,
Гъэрэ щ1ырэ зэхэк1ащ…
Иджы бзум къраш уэрэд,
Нани къехь маф1эщхьэджэд.
1ут1ыж Б.
(«Си нанэ» уэрэдыр жа1э. Нанэ къохьэ маф1ащхьэджэдыр и1ыгъыу;
мэхъуахъуэ).
Нанэ: Нобэ мы ди зэ1ущ1эр
Ялыхь угъурлы щ1ы.
Адыгэ хэкур вэгъзэгъ унагъуэрэ
Зэгъунэгъуит1ыр дызэхуэзэшу,
Мылъкуу ди1эр хэдгъахъуэу,
Хъуэхъур дибэу, дыбагъуэу,
Губгъуэу ди1эр бэвылъэу,
Ф1ыгъуэу ди1эр зэдэдгуэшу,
Гукъеуэр зэдэтшэчу
Ет1анэгъэ п1алъэм
Тхьэм ф1ыгъуэк1э дынигъэс!
Егъэджак1уэ: Нэхъыжьым и псалъэ дедэ1уащ, иджы нэхъыщ1эхэм зы хъуэхъук1э
зыкъыфхуагъэзэнущ.
Дяпэ идгъэщ щымы1эу,
Лъэуджыдж тхэмыту,
1ей тхэтыныр ди жагъуэу,
Ди жагъуэгъухэр зэгуэпу,Упсэу, жьыщхьэмахуэ ухъу! (Сабий мэхъуахъуэ).
Мы 1энэр къэзыухуар
Илъэс мин псо псэуамэ,
Гукъеяуэ имы1эу,
И 1эм насыпыр къыпыщу,
Къыпыщэщрэ игуэшу,
Жылагъуэм ялъысрэ
Хэхэсми къелыжу
Ди тхьэ, апхуэдэу гъэпсэу!
Егъэджак1уэ: Гъэрэ щ1ырэ щызэхэк1ыу маф1ащхьэтыхьк1э Тхьэм щыхуэупсэ махуэр
щ1алэгъуалэм нэхъыф1 дыдэу ялъагъу тхьэлъэ1ухэм ящыщт. Еш ямыщ1эжу ахэр джэгухэрт,
зэпеуэрт, хьэрхуэрэгъу зэхуэхъухэрт.
Мыхьэнэшхуэ я1эт а джэгук1эхэм гъэсэныгъэ и лъэныкъуэк1э, акъыл къыхахырт,
къарууф1эхэу, 1эчлъэчу, л1ыхъужьхэу къэхъунымк1э сэбэпышхуэ хъурт. Ауэ сытми
зэхэлъадэртэкъым ахэр, апхуэдэу джэгу ехьэжьа щызэхашэнум и деж. Щ1алэхэм ящыщ зы
1уащхьэм дэк1т, и
щхьэщыгум къиувэрти, къэсахэр къызэщ1и1этэрэ къэмысахэр
къыхуриджэу «Хъуромэ» жыхуа1э джэгузэхэшэр къыхидзэрт.
(«Хъуромэ» джэгузэхэшэр жа1э. Сабийхэр утыкум къохьэ).
1. «Дэ къегъэжэх» джэгук1эм мэджэгу.
2. Къарук1э зэпоуэ.
3. «Пы1э къуэдзэ» (джэгук1э)
Еджак1уэ:
Ди тхьэлъэ1ур и к1эм нэблэгъащ,
Шэч хэмылъу фэри т1эк1у фешащ.
Ауэ мы зы закъуэмк1э долъа1уэ:
Тхьэлъэ1у зэхуэщ1 хъуэхъум фыкъеда1уэ.
Ди Тхьэу, Тхьэшхуэ!
1. Гъэщ1э дызытехьэр махуэ тхуэхъуну!
2. Хъуэхъурэ хъерк1э ар ехьэк1ыну!
3. Мы илъэсыщ1э дызыхыхьэм щыщ1эдзауэ ди нэхъыжьыф1хэр жьыщхьэ махуэ хъуну!
4. Ди нэхъыщ1эф1хэр ф1ыгъуэ нат1эу псэуну!
5. Къуэхэр адэанэк1э хьэлэлу щытыну!
6. Пхъухэр адэанэк1э щабэу щытыну!
7. Адэанэхэм я напэр тезых бын къэмыхъуну!
8. Мылъкук1э нэпсейхэр мащ1э дыдэ хъуну!
9. Щ1эныгъэк1э нэхъуеиншэхэм я бжыгъэр куэдк1э нэхъыбэ хъуну!
10. Мамырыгъэ гъащ1эрэ щ1эблэ узыншэрэ къыдэхъул1эну!
11. Сыт щыгъуи лъагъуныгъэ къабзэрэ ныбжьэгъугъэ нэсрэ ди1эну!
12. Нэгъуэщ1 лъэпкъхэм дагуры1уэу, дахуэгуапэу дыпсэуну!
13. Щ1эблэр щ1эныгъэм дихьэхыу еджэну!
14. Ди балигъхэр лэжьыгъэм хуэ1эрыхуэу, берычэт къайхъул1эу лэжьэну!
15. Дэтхэнэ зы лъэпкъ унагъуэми хэщ1 зым и п1эм пщ1ы къихъуэжурэ дыбэгъуэну!
16. Лъэпкъыбзэр, хабзэр, тхыдэр, диныр, фащэр, шхыныгъуэ гуак1уэхэр
къэгъэщ1эрэщ1эжыным ди ц1ыху псори жыджэру хэтыну!
17. Илъэсыжь едгъэжьэжым нэщ1эбжьэу, гукъеуэу, гугъуехьу щытлъэгъуахэр,
дызытехьэ илъэсыщ1эм хуэдэ минк1э нэхъ мащ1э хъуну! 18. Илъэсыщ1э къытхуеблагъэм гъэжьым щытлъэгъуа гуф1эгъуэхэр, гукъыдэжхэр,
дэрэжэгъухэр, ехъул1эныгъэхэр, абы дыщызыхущ1экъуа нэмысыр, ц1ыхугъэр, насыпыр,
хабзэ дахэр, гущабагъэр, гукъабзагъэр, бзэ1эф1ыгъэр, культурэр хуэдэ минк1э
тхуэбэгъуэну!
19. Ди нэхъыщ1и, ди нэхъыжьи я гур къабзэу, я бзэр дахэу, зэгуры1уэу, зэдэ1уэжу, зым
1эпыхур зым къищтэжу, гуф1э тхъэжу зыдэпсэу
Тхьэм жи1э!
«Илъэсыщ1э» (уэрэдыр жа1э).
«Къафэ» (ц1ык1ухэр къофэ).
Гушы1эхэр. (еджак1уэхэм жа1э)
Зэныбжьэгъуит1 зэхуэзати, зыр и Хьэм щытхъурт:
Пщ1эрэ, си хьэр газет йоджэфыр.
Адрейм жэуап къретыж:
Сощ1э, си Хьэм къызжи1эжащ.
Зэныбжьэгъуит1ыр аргуэру зэхуэзащ:
Зым же1э:
Си хьэр, щ1ыбым къыщик1ухьауэ къэк1уэжа нэужь, уэзджынэр негъэзури, бжэр
ху1узох.
Сэ си Хьэм уэзджынэр нигъэзуркъым, же1э адрейм. Абы езым 1унк1ыбзэ1ух
и1ыгъщи, бжэр 1уех.
Егъэджак1уэм еджак1уэхэм лэжьыгъэ яритащ: псалъэуха къэс глаголитху хэту псалъэуха
т1урыт1 фтхы.
Мурат ц1ык1у мыпхуэдэу итхащ: « Мамэ мэпщаф1э, унэр зэлъы1уех,
мэдыжэ, мэжьыщ1э, ету тредзэ». «Папэ машхэ, тутын йофэ, газет йоджэ, телевизор йоплъ,
мэжей».
(Егъэджак1уэм хьэщ1эхэм, ц1ык1ухэм хъуэхъу псалъэк1э захуегъазэ)
Лъэпкъыр лъэпкъ зыщ1ыр,абы и къэк1уэнур зэпхар мис мы щ1эблэ къытщ1эхъуэр
арщи, мы илъэсыщ1э дызытехьэм щыщ1эдзауэ дэтхэнэ зы ц1ык1уми:
Я узыншагъэр куэду,
Я акъылым хэхъуэ зэпыту,
Дэрэжэгъуэр я куэду,
Гуф1эгъуэ фыщамыгъащ1эу,
Хабзэр ящымыгъупщэу,
Псэун тхьэм ищ1ыну,
- Категория: Новости
-
Опубликовано: 22 марта 2021
Маф1эщхьэджэд , связан с солнцем и пробуждением жизни после зимы. Уходящий корнями в древность, языческий праздник посвящен приходу нового земледельческого сезона, торжеству тепла и победе весны над зимой. В этот день на
пашне закладывают первую борозду. Он отмечается с 22 марта (в день весеннего равноденствия) три дня. По сложившейся традиции , ежегодно, в нашем детском саду проходит мероприятие посвященное празднованию Дня весеннего равноденствия.
В мероприятии принимают участие родители, дети и педагоги учреждения. Подготовила и провела мероприятие:Учитель Кабардинского языка Гучаева Лиана Исуфовна. Благодарим родителей воспитанников за активную помощь в проведении праздника!
Цели и задачи:
-Создание условий для воспитания детей на традициях народной культуры.
-Формирование интереса к духовно-нравственному наследию предков.
-Прививать уважительное отношение к национальным традициям, обычаям своего народа.
Семь блюд на на праздничном столе — это дар Солнцу. Главное угощение готовится из абсолютно черной курицы, барана или бычка. Цвет ритуального животного сиволизирует плодородную землю.
Большим уважение и почетом среди нартов пользуется Сатаней. Она выступает в роли матери — хранительницы домашнего очага и хозяйки не только в узком кругу семьи,но для всего народа.
Нельзя не упомянуть и ажагъафэ (ряженый в козлиной маске). Это неотъемлемый персонаж любого адыгского торжества. В основе слова «ажагъафэ»-ажэ (козел). Это животное у адыгов считалось священным. Он символизировал плодородие